Визначні пам'ятки Києва (5) deva.in.ua
Таку назву носить глибокий яр в північній частині Києва сумно відомий у всьому світі як символ нелюдяного нацистського геноциду. У 1976 році тут відкрили монумент в пам’ять загиблих громадян.
Визначні пам'ятки Києва (5) deva.in.ua
Датою заснування академії вважається 1615 р. - рік створення Братської школи. Потім школа була перетворена в колегію. У ній викладали знамениті просвітителі свого часу - Іов Борецкий, Мелетій Смотріцкий, Інокентій Гизель, Сильвестр Косов. Підтримку колегії подавав св. митрополит Петро Могила, що зробив її чудовим на ті часи учбовим закладом.
Його ім’я залишилося в назві колегії, яка з 1701 року стала Києво-могилянською Академією.
Це один із знаменитих міських монументів, своєрідна емблема Києва. Автором проекту пам’ятника був художник і скульптор Михайло Мікешин. Він вкладав в свій задум ідею “єдиної неподільної” Російської імперії і припускав прикрасити п’єдестал статуями торжествуючих слов′ян, приєднаних до Росії, і повержених ворогів.
До останніх відносилися що зневажається копитами коня єзуїт, польський пан і єврей.
Не дивлячись на заперечення місцевих властей, що передбачали із-за такого монумента міжнаціональні конфлікти, проект був затверджений царем. Проте грандіозний задум натрапив на банальну перешкоду: пам’ятник споруджувався на народні пожертвування, а їх зібрали в три рази менше, ніж потрібне по кошторису Мікешина.
Гроші вистачило лише на те, щоб відлити кінну статую гетьмана, привезти її до Києва і в 1881 р. поставити посеред площі на тимчасовому цегляному підніжжі. Після цього ще сім років тягнулася канитель, поки архітектор Миколи не спроектував скромний, але виразний п’єдестал у вигляді кургану.
Скарбниця відпустила потрібну суму - і урочисте відкриття монумента відбулося в липні 1888 р., в дні святкування 900-летия хрещення Русі.
В 1744 році імператриця Єлизавета, дочка Петра І, під час відвідин Києва, сама вибрала місце для споруди палацу.
Маріїнській палац побудований в 1750 - 1755 рр. за проектом Б.Растрелли. Спорудою палацу керував видатний російський архітектор И.Мичурин.
Головний фасад Маріїнського палацу звернений до Маріїнському парку. Цей парк закладений в 1874 році. Звивисті алеї вписані в ландшафт парка.
З протилежного боку палацу - Міський (Царський) Сад, закладений 1743 р. на основі старовинного Регулярного саду (заснованого ще Петром І). Його стиль - класичний: мережа прямих алей, які перехрещуються під прямим кутом.
Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бічні флігелі утворюють широкий двір.
Архітектура палацу вирішена у стилі барокко: виразні об’єми, багата пластика фасадів.
Впродовж своєї багаторічної історії палац неодноразово реконструювався. Значна реконструкція була здійснена в 1868-1870 роках після великої пожежі, яка знищила дерев′яний другий поверх і всі парадні приміщення.
При відновленні палацу надбудували кам’яний поверх, фасади наситили новими деталями, а інтер’єри переробили у формах класицизму з елементами бароко і ренесансу.
Роботи проводилися під керівництвом академіка архітектури До. Маєвського. Рік їх закінчення - 1870-ою - викарбуваний в картуші на фасаді, оберненому в парк.
Палац дуже постраждав в період Великої Вітчизняної війни: бомба, яка потрапила в нього, зруйнувала центральну частину будівлі.
В 1945 - 1949 роках палац відбудували під керівництвом українського архітектора П.Алешина.
В 1979 - 1982 роках, після ретельних дослідницьких робіт, палац реставрується. Впорядкування території виконаний на основі креслень, схвалених свого часу Б.Растрелли.
Палаци - Маріїнській палац →
Recent Comments