Визначні пам’ятки Києва

Казанський храм з прибудовами в ім’я мчч. Флора і Лавра і в ім’я Ап. Іоанна Богослова - в 1841 г.;

Свято-троицкий кладовищенський храм з прибудовою на честь Ахтирськой ікони Богородиці - в 1857 р.

3-ярусна дзвіниця з Святими брамами в нижньому ярусі з’явилася в першій половині XVIII в. Первинний два верхні яруси були дерев′яними. Вони згоріли під час пожежі 1811 г.; вогонь був такої сили, що плавилися дзвони. У 1821 р. при реконструкції дзвіниці її виконали повністю кам’яною.

В 1870 р. при обителі на власні засоби було відкрито училище для дівчаток з бідних сімей різних станів. Крім того, з кінця XIX в., тут існували богадільня (до 1918 р. тут на повному монастирському забезпеченні знаходилися 100 чіл.) і лікарня (на 10 ліжок). Всіх будівель (і кам’яних, і дерев′яних) до 1918 р. було 38.

В 1929 р. монастир був закритий. У 1934 р. був зруйнований храм Св. Трійці на монастирському кладовищі. У 1942 р. монастир відкрився і більш не закривався. Але в 1960 р. були відібрані Казанський храм (перебудований під пошивочний цех), Воськресенській і трапезний храми (для майстерні по реставрації ікон об’єднання «Укрреставрация») і багато келійних корпусів.

Зараз в обителі всі богослужіння проходять у Вознесенськом соборі. Всі храми (окрім зруйнованого Свято-троицкого) повернені монастирю. Відновлюється Казанський храм. Як і в минулі часи, Флоровській монастир є своєкоштним (необщежітельним).

Церкви - Флоровській монастир →

26 листопада 1996 Національний банк України ввів в ужиток дві ювілейні монети «Десятинна церква» з срібла і медно-никельового сплаву, присвячені тисячоліттю зведення Десятинної церкви в Києві.

3 лютого 2005 Президент України Віктор Ющенко підписав указ про відновлення Десятинної церкви, на що з державного бюджету передбачається близько 90 мільйонів гривень (18 млн. доларів).

Церкви - Десятинна церква →

Десятинна церква в XIX столітті

В 1824 митрополит Євгеній Болховітінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви. Знов були знайдені залишки мармуру і мозаїки. 2 серпня 1828 освятили початок будівництва нової церкви, яке довірили петербурзькому архітекторові В. П. Стасову. Храм був побудований у візантійсько-московському стилі і не повторював первинної архітектури стародавньої Десятинної церкви.
Його будівництво обійшлося в 100 тисяч золотих рублів. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Петербурзі, створених художником Боровіковськім. 15 липня 1842 нову Десятнную церкву першого пречистого Богородиці освятили митрополит київський Філарет, архієпископ житомирський Никанор і єпископ Смоленський Йосип.

Фундаменти Десятинної церкви на Старокиївській горі, Національний музей історії України

В 1928 Десятинна церква, як і безліч інших пам’ятників культури і мистецтва, була знесена радянською владою. У 1938-39 наукова група Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом М. К. Каргера провела фундаментальні дослідження всіх частин залишків Десятинної церкви.
Під час розкопок знову були знайдені фрагменти фрескової і мозаїчної прикраси стародавнього храму, кам’яні гробниці, залишку фундаментів і т.д. Окрім Десятинної церкви були знайдені руїни княжих палат і боярських жител, а також майстерні ремісників і численні поховання IX-X століття. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійській собор і Національному музеї історії України.

Фундаменти Десятинної церкви

фундаменти первинної Десятинної церкви, що Збереглися під землею, свідчать про те, що її архітектура носила проміжний характер між базілікой і центральним типом. План і врятовані деталі розповідають про мистецтво Херсонеса і ранньої епохи візантійського стилю.


Церкви - Десятинна церква →

Хоча весь живопис Андріївської церкви написаний на релігійні сюжети, вона по манері виконання є світськими картинами з характерними для стилю бароко ефектними позами, нарядним одягом, великою кількістю побутових деталей, пейзажами і натюрмортами. Це реалістичне, життєстверджуюче мистецтво, позбавлене релігійного аскетизму.
Живопис органічно пов′язаний з різьбленням, ліпним декором і архітектурними формами будівлі.

На західних стінах трансепту знаходяться дві картини XIX століття - „Выбор віра князем Володимиром” невідомого автора і „Проповедь апостола Андрія” художника Платона Боріспольца. Це великі історичні полотна, зміст яких пов′язаний з розповідями староруських літописів. Виконані ці роботи в характерній манері класицизму.

В цілому інтер’єр Андріївської церкви - світлий, нарядний, мажорний - справляє враження парадного палацового залу.

По своїй художній виразності, сміливості і оригінальності задуму Андріївська церква є одним з шедеврів вітчизняної архітектури XVIII століття. Досконалість ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм і навколишнього ландшафту принесли цьому пам’ятнику усесвітню славу. У 1968 році Андріївська церква оголошена музеєм.

Церкви - Андріївська церква →

Той же принцип декору збережений в інтер’єрі, який сприймається єдиним архітектурним об’ємом. Тут також розчленовані площини стін поєднуються з багатим позолоченим ліпленням, обрамляючою окна-люкарни і що прикрашає купол. Головним акцентом в інтер’єрі є іконостас. Це триярусна монументальна споруда м’яких криволінійних контурів.
На пурпурному фоні виділяються позолочені пілястри, карнизи і багаті різьблені обрамлення ікон, що мають різноманітні розміри і складні контури. Поверхня царських брам покрита суцільним мереживом різьблення. У декор введена скульптура - головки херувимів, фігури ангелів, трьохфігурна група”,,Распятие, що завершує іконостас.

Б. Растрелли керував всіма роботами по оформленню інтер’єру. Він виконав не тільки проект іконостасу, але і його малюнок-шаблон у натуральну величину, по якому петербурзькі різьбярі Йосип Домаш і Андрій Карловській виготовили всі різьблені деталі. Монтуванням іконостасу в Києві керував майстер Іоганн Грот.
За іконостасом у вівтарі знаходиться надпрестольная покров на витих позолочених колонках, прикрашених гірляндами квітів. У інтер’єрі привертає увагу кафедра для проповідника, яку підтримують дві позолочені фігури ангелів.
Великий інтерес представляє живопис Андріївської церкви середини XVIII століття - ікони іконостасу, розпис кафедри, картини в куполі, написані масляними фарбами на полотні. Велику частину ікон (25 штук) виконав в Петербурзі художник И. Вишняков з учнями. Живопис на оборотній стороні іконостасу створили українські художники И. Роменский і І. Чайковській.
Найбільшу цінність мають роботи талановитого російського живописця Олексія Антропова: розпис кафедри, куполи, велика картина „Тайная вечеря” у вівтарі, частина ікон в іконостасі. На іконі „Успение Богородиця” зберігся його підпис.



Церкви - Андріївська церква →

Форма фонтанів, малюнок зелених насаджень мають традиційний для XVІІІ сторіччя характер. Фонтани прикрашені парними скульптурними композиціями - копіями скульптур середини XVІІІ сторіччя, які зберігаються в музеях країни.

З вестибюля палацу на другий поверх, де розташовані парадні зали, ведуть мармурові ступені.

Важливими елементами художнього оздоблення палацу є предмети декоративно-прикладного мистецтва, а також меблі і люстри (старовинні і виконані сучасними майстрами у дусі XVІІІ-XІ сторіч), картини відомих майстрів живопиши.

В деяких залах збереглися невеликі фрагменти настінного живопису, виконані художником К.Аллиауди.

Чудова паркетна підлога палацу відтворена під час останньої реставрації. Складений з цінних порід дерева, він вражає красою малюнка і довершеною майстерністю виконання.

Сьогодні це історична споруда презентує нашу країну в світі як державна резиденція. Її називають Президентським Палацом .

В нім проходять урочисті державні події - нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот Послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на високому рівні.

Палаци - Маріїнській палац →