« Володимирський Собор   |   Михайлівський Золотоверхий Собор »

Флоровській монастир існував ще до спустошення Києва Менглі-гирєєм (1482 р.). Перше документальне свідоцтво про монастир - грамота від 1566 р. польського короля Сигизмунда ІІ Серпня київському воєводі князеві Костянтину Костянтиновичеві Острожському.
У ній мовиться про закріплення за протопопом Яковом Гулькевічем і його нащадками-священиками має рацію утримувати здавна існуючий монастир при церкві свв. Флора і Лавра і лагодити там службу по грецькому звичаю і закону, тобто здійснювати православні богослужіння. У 1632 р., при свт. Петрові (Могилі), Митрополитові Київському, внук о.
Якова, Іоанн Богуш-гулькевіч, що став ченцем Лаври, відмовився від своїх спадкових прав на Флоровськую обитель на користь ігуменії Агафії (Гуменіцкой) і по ній наступаючей ігуменії… і законніц’ теперешніх’ і напотом’ будучих’. Неодмінна умова: монастир повинен належати Православній Церкві.

В 1711 р. по волі Імператора Петра I до Флоровському був приєднаний Вознесенській жіночий монастир (заснований на початку XVII в.), що знаходився навпроти Св. брам Лаври (нині на цьому місці - колишній арсенал Києво-печерської фортеці). Вознесенській собор освячений в 1732 р. Решта храмів (Воськресенській, Казанський, трапезний Тіхвінській і кладовищенський Свято-троицкий), келійних корпусів і ін.
будівлі влаштовані в XIX в. (після спустошливої пожежі 1811 р.). До 1920-х років в монастирі знаходилася чудотворна Руденськая ікона Божієй Матері (праздн. 13 / 26 липня).

До 1917 р. в обителі було 5 кам’яних храмів:

Вознесенській собор побудований в 1722 - 1732 гг.;

Трапезний 2-поверховий кам’яний храм споруджений на місці згорілого стародавнього дерев′яного Флоровського храму. У нижньому поверсі - теплий храм в ім’я свт. Миколи; холодний верхній храм - на честь Тіхвінськой ікони Богородиці, надбудований в 1818 г.;

Воськресенській храм - в 1811 р. (перший після спустошливої подільської пожежі того року);




Церкви